InStrum Poetry – Віталій Шамал, Микита Москалюк, Орися Москва-Печарська, Остап Печарський, Світлана Вертола – вхід вільний
Екскурсія “Місто легенд”
Кременецький камерний оркестр
Квартет “Есперанто” – твори О.Гоноболіна, П.Тропкуса, П.Мартіна
BOZHYK DUO
DZ’OB
Трагедія Ю.Словацького “Балладина” в авторському прочитанні студентів Чернівецького обласного коледжу мистецтв ім.Воробкевича – вхід вільний
Аліна Джерук, Олександра Басараб – М.Паганіні “Cantabile”, Ж.Колодуб “Ескіз в молдавському стилі”
Олександра Воробей та Яна Гордельянова – твори М.Равеля, Р.Шумана та М.Ластовецького.
Ганна Іванюшенко, Наталія Павлів та Андрій Кушнір – “Шедеври Бароко”
Віталій Бобровський – твори Л.Бетховена, М.Вериківського, Ф.Шопена
Арсеній Ставицький, Наталія Житницька, Лаліта Меленчук – Л.Бетховен “Струнне тріо G-dur, op.9, №1”, Д.Лігеті “Соната для віолончелі”
InStrum Fest Kremenets присвячується сторіччю з дня народження всесвітньо відомого скрипаля Айзека Стерна, який народився в цьому місті.
З-за гори піднімається золотий диск сонця і промені феєричного світла падають на руїни старовинної фортеці, що височіє на вершині гори. Круті схили, вкриті шовковими травами, в давнину робили її непідступною. Фортеця вистояла перед ордами Батия, втримала облогу беклярибека Куремси, згодом перетворилася на кам’яний замок, який позашлюбним сином короля даровано своїй красуні-дружині.
Уся ця оповідка звучить наче казка, поте – це реальна історична дійсність.
На півночі Тернопільської області у межигір’ї пагорбів Кременецьких гір розкинулося невелике місто Кременець – таке непримітне, маловідоме і таке таємниче. Перша писемна згадка про місто датується 1227 роком. Містечко вражає не розмірами, інфраструктурою чи комфортністю, розкішшю чи пишністю, а особливим ореолом славетності, древністю історії, багатством культури, традицій, природи.
Головна окраса і візитівка Кременця – гора Замкова або Бона, що височіє у центрі міста з фортецею на вершині. Саме на честь прекрасної італійки Бони Сфорци (1536-1556 рр.), за однією з версій, названа замкова гора, адже при володінні Кременцем цією іноземкою місто відродилося й перетворилося на один із провідних економічних центрів регіону.
У І половині XVII ст. місто стало важливим осередком культурного й релігійного життя Південної Волині. Восени 1648 р. козаки, під проводом полковника Максима Кривоноса, підійшовши з військом до Кременецького замку, взяли його у шеститижневу облогу та, із тривалими запеклими боями, підступом завоювали. Твердиню було здобуто, польський гарнізон взято у полон, замок повністю зруйновано, а населення дуже постраждало від знущань козаків. Це було перше і останнє падіння кременецької фортеці. З того часу Кременецький замок не відбудовували.
І, стоячи на краю Замкової гори, почуваєшся просто приголомшливо, вир почуттів заповнюють дух і не одразу можеш промовити якісь слова чи зробити фото. Певну мить не можеш а ні говорити, а ні рухатись, а просто стояти і дивитись, дивитись, дивитись…Ось воно перед тобою – місто слави, сили, віри, краси, колиска науки, місце де черпали натхнення митці, науковці, суспільні діячі.
На прикінці XVIII ст. Кременець увійшов до складу Російської імперії. У 1805 р. тут відкрилася Вища Волинська гімназія, яка у 1819 р. реорганізована у Волинський ліцей (діяв до 1833). Ліцей мав велику бібліотеку (понад 50000 томів), у тому числі 1500 інкунабул (першодруків, надрукованих до 1500 р.). При ліцеї було закладено один із перших ботанічних садів. Місто стало авторитетним центром освіти й науки та отримало образну назву «Волинські Афіни». Це був зоряний злет Кременця, період розквіту науки, культури, просвітництва. Через підтримку учнями та викладачами повстання, яке піднялося на той момент на Волині у 1834 р. кременецький ліцей закрили, а його базу перенесено до Києва, де створено університет Св. Володимира (нині Київський університет Тараса Шевченка). Разом із фондами ліцею перевезено і колекції ботанічного саду (нині це ботанічний сад ім. акад. Фоміна).
З Кременцем пов’язані життя і діяльність багатьох визначних постатей в науці і культурі, письменники Алоїзій Фелінський, Алоїзій Осінський, Юзеф Коженьовський, математик Юзеф Чех. Свого часу тут працювали: український ботанік австрійського походження Вілібальд Бессер, а також науковці-біологи Олександр Неприцький-Грановський, Борис Заверуха; літературознавець Евзебіуш Словацький, батько відомого поета-романтика Юліуша Словацького; природознавеці Антоній Анджейовський, ірландець Діонісій Мак-Клєр; польський історик-демократ Йоахим Лелевель; правознавець Олександр Міцкевич (брат Адама Міцкевича); мистецтвознавець і художних Йозеф Пічман. Відомими своєю діяльністю стали і випускники Кременецького ліцею Юзеф Коженьовський – прозаїк, драматург, педагог, навчався у у Кременецькому ліцеї та працював тут професором, Антоній Мальчевський, студент Кременецького ліцею, автор відомої поеми «Марія», Густав Олізар, польський поет, мемуарист, громадський діяч. У Кременці працював аквареліст i рисувальник Наполеон Орда. А 100 років тому о 1920 тут народився свесвітньо відомий скрипаль Айзек Стерн.
Місто відвідували Шевченко, Бальзак, скрипаль Ференц Ліст і польська піаністка Марія Шимановська. На початку ХХ ст. тут жили і творили Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Климент Квітка, Олена Пчілка, а також художники Амвросій Ждаха, Андронник Лазарчук, Тимофій Сафонов, Владислав Галімський, Олександр Якимчук. В Комерційному училищі на початку XX ст. вчилися український композитор Михайло Вериківський та російський письменник Лев Нікулін, викладали художники Тимофій Сафонов та Андроник Лазарчук.
Кременччина була місцем творчості Марії Кремінярівської, Оксани Лятуринської; Ростислава Глувко – художника, іконописеця, декоратора, мемуариста; суспільних діячів: Бориса Козубського, Романа Бжеського, лікаря Арсена Річинського.
Кременеччина вабить до себе все нових людей, оскільки багата історична та культурна спадщина не залишає байдужим нікого. До міста приїжджають відомі діячі мистецтва, науки, візити яких вже становлять новий розділ історії Кременця.
Завітайте у Кременець, щоб торкнутися на живо до історії, пройтися стежками людинолюбних гір, послухати спів птахів, вдихнути пахощі різнотрав’я, покриваючого схили гір.
Як доїхати?
Місто Кременець розташоване за 418 км від Києва, 201 км від Івано-Франківська, 163 км від Львова, 239 км від Чернівців, 85 км від Рівного, 71 км від Тернополя.
Територією міста проходить європейський автошлях Е85.
Для того, щоб відвідати InStrum Fest у Кременці, пропонуємо Вам наступні варіанти транспорту:
Якщо ви живете у Києві, Вінниці, Львові, Чернівцях або Івано-Франківську, чудовим варіантом буде потяг до Тернополя.
Зі столиці потяг щодня вирушає о 06.50, 14.28, 18.30 та 20.21.
У зворотньому напрямку вирушає з Тернополя об 11.44, 17.43 та 23.43.
У разі відсутності квитків на потяг Київ-Тернопіль, радимо придбати квитки до Рівного (сполучення Київ-Ковель, вирушає о 23.08, прибуває в Рівне о 05.57), а звідти доїхати автобусом.
Також із Києва до Кременця можна доїхати автобусом. Вони їздять із 05.10 по 21.00 (розклад та квитки). Назад до столиці автобуси вирушають з 00.50 до 23.30 (розклад та квитки).
Із Тернополя до Кременця можна дістатися автобусом.
Вони їздять кілька разів на годину із 05.45 до 22.05 (розклад та квитки).
У зворотньому напрямку рейси починаються від 05.05 по 17.40 (розклад та квитки).
Через Кременець проходить багато інших міжобласних автобусних маршрутів, тому до нього можна легко дістатися зі Львова, Луцька, Хмельницького, Чернівців, Івано-Франківська, Житомира, Одеси та інших міст.
Львів-Кременець: прямі автобуси о 07.15, 07.55, 13.45, 15.35.
Луцьк-Кременець: прямий автобус о 10.15.
Хмельницький-Кременець: прямі автобуси о 06.30 та о 13.30.
Рейсові автобуси з Чернівців до Кременця їздять від 04.05 до 17:45.
З Івано-Франківська – від 05.10 до 16.15.
Телефон автостанції у Кременці: 03546-22244
Де жити?
В Кременці найбільш комфортно ви зможете зупинитись в центрі вільного часу Панорама. Це сімейний комплекс для відпочинку, що розташований на околиці Кременця. На території готелю – літній дитячий майданчик, фітнес-центр, фінська баня, більярдна зала, кегельбан, галерея мистецтв, ресторани, банкетні зали.
Системи бронювання пропонують і інші варіанти в Кременці і найближчих – Почаєві, Дубно, Збаражі і Бродах. Якщо хотіли би залишитись в більшому місті, відстань від Рівного та Тернополю приблизно однакова.
Чим зайнятись?
Кременець – місто неймовірної історичної цінності. Це місто, яке відчуло на собі дуже різні часи – як інтенсивного розвитку, так і важкі трагічні моменти, які важливо знати. Тут знаходяться:
Некрополі:
Важливі пам’ятки природи:
Кременець має унікальні можливості для любителів активного відпочинку:
Якщо ви зупинились в Кременці, варто відвідати інші цікаві туристичні місця поблизу:
Почаїв – 22 км
Дубно – 30 км
Збараж – 50 км
Броди – 60 км
Острог – 80 км
Підгірці – 80 км.
Представництво ЄС в Україні – Як владі та ГО втілити проєкти за підтримки ЄС
UA: Тернопіль – З творчого погляду. Інструмфест
Gazeta.ua – Айзек Стерн із Кременця здобув сім Греммі
The Claquers – Інтерв’ю з альтистом Королівського оперного театру в Лондоні Андрієм Війтовичем
Шпальта – Де проведуть літній InStrum Fest та чи безпечно це під час пандемії
AgroPortal – Як пандемія вплине на розвиток внутрішнього туризму в регіонах України?
UA:Буковина – InStrum Fest у Чернівцях
Шпальта – Вибирати виконавців – як малювати картину: інтерв’ю з організаторкою InStrum Fest Тетяною Вороновою
РадіоШоу Зроблено в Україні – InStrum Fest 2020 в Чернівцях
Культура. Live – Як фестиваль симфонічної музики об’єднує ідеєю
ТРК РАЇ – Організаторка музичного фестивалю InStrum Fest Тетяна Воронова у програмі “Актуальне інтерв’ю”
Радіо НВ – Близькі міста – Тетяна Воронова про InStrum Fest Zalischyky
Igotoworld – Промоція регіону через туризм і культуру. Як музика кличе туристів у мандри.