-4днів
-23годин
-16хвилин
-7секунд
Чому Залiщики?
Заліщики – унікальне мальовниче місто з трьох сторін огорнуте водами Дністра. Це єдине місто в західних областях України з лагідним середземноморським кліматом. Історично місто багаторазово затвердило себе як особливо цінне та з неймовірним потенціалом.
Ще в середньовіччі, коли по Дністру проходив торговий шлях, купці, що мандрували річкою любили зупинятися в затишній місцині за лістом, і коли тут утворилось постійне поселення, його стали називати Залісся, а пізніше у 1578 році вже згадується назва Заліщики. Однак територія, де розкинулось тепер місто була заселена значно раніше: під час розкопок були знайдені предмети й захоронення часів пізнього палеоліту, трипільської, липицької, ранньослов’янської та давньоруської культур.
У 1766 році місто отримує Магдебурзьке право, що зумовило ще більшу славу і так відомих на всю околицю майстрів – килимарів, гончарів, різьбярів тощо.
Шкода що сьогодні не так багато архівних записів XVIII століття, але вочевидь, що під час Австрійського панування, у Заліщиках був центр з розвиненими ремеслами та культурою. А під час Кримської війни австрійський уряд, готуючись проти воєнних дій проти Росії, побудував фортифікаційни споруди, що існували до кінця XIX століття. Сьогодні збереглися частини вимощених бруківкою доріг та багато підвалів, котрі були частиною системи тунелів. Існує гіпотеза, що під Заліщиками є мережа тунелів, котрі навіть попід Дністер виходять на інший берег.
Читати більше про Заліщики
З липня 1919 Заліщики входили до складу Польщі аж до вибуху другої Світової війни. Незважаючи на статус прикордонного, в цей період місто зазнало найбільшого розквіту як курортне містечко та називалося “Польською Рів’єрою”, що була забудована віллами та пансіонатами. У той час Заліщики надихали та приваблювали митців. Тут традиційно проводилось багато культурних заходів, концерти, виставки, кінні перегони. На відпочинок приїжджали представники знаті та інтелігенції, наприклад оперна зірка Соломія Крушельницька, письменники Юрій Федькович та Василь Стефаник, перший маршал Польщі Юрій Пілсудський.
На початку ХІХ століття у Заліщиках існував маловідомий панський двір князя Понятовського. Родина Бруніцьких купила місто у Понятовських, котрі наприкінці XVIII століття збудували тут маєток-палац. Вони хотіли не лише маєток, але й титул, тому їм довелося змінити прізвище з Брунштейн на Бруніцькі. У 1852 році через Заліщика лежав шлях Цісаря Франца ІІ, Бруницький відтворив у своєму маєтку інтер’єри, подібні до тих, що бачив у віденському Шенбруні. Цісар був вражений та підтвердив Бруницьким баронський титул.
Палац та парк відомого ландшафтного дизайнера Северина Лусаковського є окрасою міста, а історія його останньої власниці стала легендою. Баронесса Стелла Фон Турнау, “Заліщицька Жанна Д’Арк”, у 1914 році зі зброєю в руках в окопах поряд із солдатами захищала Заліщики, а коли довелось відступити пообіцяла повернути місто і попрямувала на фронт зі своїм чоловіком. Цю жінку описують, як ту що не тільки воювала, але й надихала інших. Баронеса була першою жінкою, яка отримала найвищу відзнаку за мужність від самого Цісаря.
На початку червня 1919 року Заліщики кілька днів були столицею Західно-Української Народної Республіки. А у липні 1919 році Заліщики зайняли поляки. Відтак Заліщики входили до складу Польщі аж до вибуху другої Світової війни. Незважаючи на статус прикордонного, в цей період місто зазнало найбільшого розквіту як курортне містечко. Завдяки унікальним природним умовам Заліщики приваблювали туристів з усіх куточків тодішньої Польщі. У місті було багато пансіонатів, чудові облаштовані пляжі та парки. Також тут був неофіційний нудистський пляж.
Наприкінці ХІХ століття євреї складали більшість населення, українці проживали перважно у навколишніх селах, а поляки займали посадові посади. Зараз в місті збереглась лише одна синагога кінця ХVIII століття.
Нажаль війна та період панування радянської влади зруйнували значну частину туристичної інфраструктури, та навіть історичних пам’яток. Так, ратуша, що знаходилась на центральному майдані міста та стала його символом на гербі міста, була демонтована у 1969 му році. Також пляжі колишнього польського курорту були знищені великою дністровською повінню.
Але природні скарби Заліщик не підвладні жодним війнам та часу. Унікальна панорама міста, теплий клімат, Дністровські береги та крутосхили роблять Заліщики шалено привабливими для мандрівників. Будучи серцем Дністровського каньйону місто оточене мальовничими схиламами, береги Дністра є чудовим місцем для відпочинку і найкращим місцем для фотосесії!
Місто Заліщики зараз знаходиться на стадії відродження. Відновлюється туристична інфраструктура, відроджуються традиції виноградарства, з’являються нові зелені садиби та атракції для туристів. За останні роки в місті оновлено зелені зони та два парки які ваблять на прогулянку затишком, комфортом та захоплюючими краєвидами.
В місці та околицях є багато місць з яких відкриваються неймовірні краєвиди на каньйон Дністра та його приток. В Заліщицькому районі є багато вартих уваги красивих, загадкових, пізнавальних місць, але однозначно на першому місці руїни міста Червоногорода да Джуринський водоспад. Регіон багатий природними карстовими печерами та історичними архітектурними пам’ятками,
На сьогодні Заліщики – це унікальне місто з надзвичайно красивою природою та багатою історією. Щороку сюди приїздить тисячі туристів з усіх куточків планети. Фестиваль Zalishiki InStrum Fest має на меті відродити культурний потенціал міста та довести його міжнародну значимість.
